Ввійти на сайт з Напишіть нам! // Карта сайту

Наше голосування

На вашу думку для вступу у ВНЗ необхідно:

View Results

Завантаження ... Завантаження ...

Найбільш завантажено:

rss2email
Новини Мавковицького НВК
(Підписатися)


Випадкове фото

Хлопців вітають однокласниці

Жіноча доля у творчості Т. Г. Шевченка

16.03.2011 від admin Популярність: 15%

Сторінки: 1 2

Все вгору та вгору!
Рости тонка та висока,
До самої хмари,
Спитай Бога, чи діжду я,
Чи не діжду пари?
Рости ж, серце – тополенько,
Все в гору та вгору … (виходить).
Ведуча. Таку пісню чорнобрива
В степу заспівала.
Зілля дива наробило –
Тополею стала.
Не вернулася додому,
Не діждала пари;
Тонка – тонка та висока –
До самої хмари…
Ведуча. Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем;
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Утомилась завірюха,
Де – де позіхає;
Ще б плакала Катерина,
Та сліз більш немає …
Входить Катерина з дитиною на руках.
Катерина. Ходім, сину, смеркається,
Коли пустять в хату;
А не пустять, то й надворі
Будем ночувати.
Під хатою заночуєм,
Сину мій Іване!
Де ж ти будеш ночувати,
Як мене не стане?
З собаками, мій синочку,
Кохайся надворі …
Повільно йде.
Ведуча. Бреде у латаній свитині
Чи покритка, а чи вдова,
Щось тихо промовля дитині,
У сповиточку зігріва.
Катерина. Не плач, сину, моє лихо,
Що буде, то й буде …
Піду дальше – більш ходила,
А може, й зустріну.
Оддам тебе, мій синочку,
А сама загину …
Виходить.
Ведучі. Іде по розбитім шляху
З дитям на руках Катерина …
Де щастя, де долю знайде?
Чи їй ще далеко до цілі?
І б’ються жорстокі вітри
У очі її занімілі …

У неділю вранці – рано
Поле крилося туманом;
У тумані на могилі,
Як тополя, похилилась
Молодиця молодая.

З’являється Ганна. Щось до лона пригортає та з туманом розмовляє.
Ганна. Дитя моє! Мій синочку,
Нехрещений сину!
Не я тебе хреститиму
На лиху годину.
Чужі люди хреститимуть,
Я не буду знати,
Як і зовуть … Дитя моє!
Я була багата …
Не лай мене; Молитимусь,
Із самого неба
Долю виплачу сльозами
І пошлю до тебе …
Ганна кладе біля тину дитя і виходить.
Ведучі. Аж три пари на радощах
Кумів назбирали,
Та ввечері й охрестили
І Марком назвали.
Минає рік. Росте Марко …
Аж ось чорноброва
Та молода, білолиця
Прийшла молодиця
На той хутір благодатний
У найми проситься …

Прийняли …
Молодиця рада та весела …
І у хаті, і на дворі,
І коло скотини,
Увечері і вдосвіта;
А коло дитини
Так і пада, ніби мати …
Не зна Марко, чого вона
Так його цілує –
Сама не з’їсть і не доп’є,
Його нагодує.
Вранці Марко до наймички
Ручки простягає
І мамою невсипущу
Ганну величає …
Не зна Марко, росте собі,
Росте, виростає …

Чимало літ перевернулось,
Води чимало утекло,
І в хутір лихо завернуло,
І сліз чимало принесло.
Занедужала небога,
Уже й причащали,
Й малосвятіє служили,
Ні, не помагало …
Катерина коло неї
Днює і ночує,
А тим часом сичі вночі
Недобре віщують!
На сцені дружина Марка Катерина і хвора наймичка Ганна. Вона напівлежить на лаві.
Ганна. Доню Катерино!
Чи ще Марко не приїхав?
Ох, якби я знала,
Що діждуся, що побачу,
То ще б підождала.
Ганна (радісно). Чи ти чуєш, Катерино!
Біжи зустрічати!
Уже прийшов! Біжи швидше!
Швидше веди в хату!
Входить Марко.
Ганна. (шепче). Слава … слава Богу!
Ходи сюди, не лякайся …
Вийди, Катре, з хати.
Я щось маю розпитати,
Дещо розказати.
Катря виходить. Марко підходить до Ганни.
Ганна. Марку! Подивися,
Подивися ти на мене:
Бач, як я змарніла?
Я … не Ганна, не наймичка …
Я…
Прости мене! Я каралась
Весь вік в чужій хаті …
Прости мене, мій синочку!
Я… я твоя мати …
На сцені збираються всі учасники композиції.
Вчитель. Тарас Шевченко ніби зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок і на весь голос розказав про них цілому світу. Назви його творів: «Наймичка», «Відьма», «Сова» та інші - не випадкові. Саме наймичками, відьмами, совами, черницями були жінки в тодішньому суспільстві. Кожна жінка-жертва для поета рідна, це його біль, його горе. Великий Кобзар бачив у жінці передусім духовну красу, уславлював вірність та щирість і понад усе обожнював материнство.
Якби ти знала, як твій син
І возвеличить, і освятить
Усе, чого торкнеться він,
Але найперше – слово «МАТИ»!
І ти живеш в його словах,
Святая мати свого сина!
Бо колихала на руках
Майбутнє рідної Вкраїни!

Популярність: 15%

Рекомендуємо прочитати

Сторінки: 1 2

Друк цієї статті Друк цієї статті Відправити по е-мейл Відправити по е-мейл

Категорії: Сценарії |

Залишити коментар

Зауважте: Ввімкнена перевірка коментарів. Немає змісту повторно відправляти коментар.